Юрій Бутусов розбирає указ президента Володимира Зеленського про збільшення чисельності війська та скасування призову до армії.
Про це головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов розмірковує на своєму YouTube-каналі “Бутусов+”.
Сьогодні ми розберемо дуже резонансну подію – указ президента Зеленського №36, виданий 1 лютого. Чи зможе цей указ забезпечити надійний захист? Для цього треба подивитися на те, що в цьому указі написано.
Зараз чисельність армії становить 261 тисячу осіб. А буде 361 тисяча осіб. І розгортається 20 нових бригад в Збройних силах. Також цим військовослужбовцям протягом 2023 року збільшують заробітну платню.
Все це ми зараз детально розберемо. Джерело: https://censor.net/ua/v3313758
Отже. Перше. Розгортання нових бойових бригад і збільшення чисельності армії на 100 тисяч. Мета – підвищення оборонних спроможностей. Чи підвищить це оборонні спроможності? Давайте подивимось на ситуацію, яка існує в Збройних силах на цей момент.
Загалом бойових бригад у нас зараз 34. Основна проблема цих військ – це відсутність комплектації. Середня комплектація, як нам відомо, складає від 30-40% до 85%. Тобто, на жаль, в Збройних силах на цей момент немає жодної повністю укомплектованої бойової бригади. Це велика проблема. Деякі бригади через брак особового склад мають, скажемо відверто, достатньо обмежену боєздатність.
В чому тут проблема? Проблема в тому, що не вирішуються основна проблема, яка існує зараз, тобто повного доукомплектування того, що є. Замість цього створюються нові з’єднання, ще 20 бригад. Чи може це підвищити оборонні спроможності? Відверто кажучи, дуже сумнівна теза.
Головна проблема Збройних сил – це взагалі не чисельність. Чисельність у нас достатньо висока. Давайте порахуємо. Зараз вже 261 тисяча осіб в армії. Потім 130 тисяч осіб – це план розгортання військ територіальної оборони. Потім до 200 тисяч осіб – це оперативний резерв першої та другої черг. До того варто додати, що в державі є і Національна гвардія (до 50 тисяч осіб), і Прикордонна служба (до 35 тисяч осіб), і прикордонники. А також Служба безпеки України.
Чесно кажучи, якщо порахувати всіх, хто у нас має у випадку війни вставати до зброї, до це величезна цифра. Можливо, може дійти і до мільйона осіб, якщо дивитися на плани, папери і таке інше.
Головне питання, якщо виїжджаєш на фронт зараз, це не нестача людей. Головне питання – це нестача їхнього якісного застосування, нестача сучасної зброї, нестача техніки усіх видів, відсутність мобільності, наприклад, військ і нестача звичайного забезпечення для їхньої бойової підготовки. Якщо подивитися, поспілкуватися з українськими воїнами, подивитися інтерв’ю, подивитися, як відбуваються бойові дії зараз, останні роки, ми бачимо, що ніхто не каже, що не вистачає людей. Немає потреби взагалі в людях. Є потреба в професіоналах, є потреба в мотивованих, в справжніх бійцях, в їхньому забезпеченні, в техніці і в правильному застосуванні. На жаль, про всі ці ключові проблеми для армії, які актуальні зараз, в своєму указі та в своїй промові у Верховній Раді президент України, Верховний Головнокомандувач не сказав ані слова.
І це дійсно найбільша, мабуть, проблема цього указу. Тому що президент в своєму указі про обороноздатність дає доручення всім (Кабінету міністрів, Міністерству оборони, Верховній Раді) і, на жаль, абсолютно незрозуміло, навіщо він це робить і який план у нього особисто. Бо саме від президента України залежить структурна реформа Збройних сил. Які завдання вона виконує, що змінюється. На жаль, ми не побачили і не почули від президента саме цих деталей.
Коли кажуть про 20 бригад, я одразу пригадав, яку масовану допомогу українське суспільство і волонтери досі надають тим бойовим бригадам, 24 бойових бригади, наземні сили, ще 10 у нас артилерійських, ракетних і реактивно-артилерійських. І всі ці частини – вони живуть, тому що все, що там є боєздатне, підтримується волонтерами. Досі.
І дуже важко підтримується. Дуже багато чого не вистачає. Держава нічого не забезпечує. Є просто жахливі історії, які можна переповідати годинами. Як з одного акумулятора заводять бойові машини усього батальйону. Не вистачає запчастин. Вони не постачаються в армію. Не постачається техніка. Більшість наших військових їздить і виконує завдання на фронті на волонтерських машинах. Не на державному транспорті. Його просто нема. І коли зараз президент каже про те, що є доручення Верховній Раді, є доручення Міністерству оборони, мені здається, що в указі не вистачає дуже важливого пункту – доручення українським волонтерам взяти на забезпечення ще 20 бригад. Бо без волонтерів це питання не вирішиться. Якщо президент зараз не звернеться до волонтерів, то інших, на жаль, джерел реалізації його указу не існує.
В сучасній війні воюють технології та професіонали. Воює не чисельність. Чисельність не вирішує. І ми бачимо на прикладі війни в Карабаху, що і Вірменія, і Азербайджан дуже багато людей змогли направити на фронт. В тому числі добровольців.
Але кількість добровольців була обмежена, і вони обмежено застосовувалися у війні не тому, що не потрібні люди. А, як виявилось ще раз, вже вкотре в історії, насправді на війні потрібні підготовлені люди, потрібні злагоджені підрозділи і потрібна техніка.
Прості люди з Калашниковим без техніки на війні – це просто зайва пара рук, зайва пара очей. Але вони не зможуть наносити великі проблеми противнику, наносити втрати противнику. Бо це зброя для ближнього бою для дуже обмеженої кількості тактичних операцій. А коли зараз війна безпілотників, війна сенсорів, війна автоматизованих систем управління вогнем і високоточної зброї, то, на жаль, велика кількість людей, які погано розуміють, що таке війна, які приходять на війну, щоби там вчитися, вони стають дуже часто мішенями. Вони не стають допомогою. Вони стають просто приводом для додаткових втрат, додаткової деморалізації, невпевненості. Вони не можуть допомогти і підвищити обороноспроможність, про яку мріє, згідно з указом, керівництво нашої держави.
А тепер ми йдемо до інших положень цього указу, на які варто звернути увагу.
Президент оголосив про припинення призову на строкову службу з 1 січня 2024 року. Що це означає? Чесно кажучи, заміни ніякої нема. Питання абсолютно сумнівне. Наголошується, що будуть набиратися тільки професіонали на довгі контракти. На сьогоднішній день без строкової служби комплектування нашої армії, на жаль, неможливе. І це не тільки для нашої армії характерно.
Чому? Тому що, коли молоді люди приходять на строкову службу, знайомляться з тим, як вона облаштована, що таке армія, в них, у багатьох з них, є можливість влаштуватися на контракт. Таку роботу проводять в самих військових частинах. І строковики зараз – це одна з таких важливих джерел поповнення особовим складом. Багато людей про армію нічого не знають, нічого не чують. В них немає інформації. Вони, можливо, можуть обрати якийсь інший життєвий шлях. Строкова служба зараз дозволяє армії комплектуватися. По заявах, в деяких структурах приблизно відсотків 10 з тих, хто йде на строкову службу, потім йде до лав Збройних сил.
Якщо ми подивимось на досвід інших країн, наприклад, Литва після загострення в Україні у 2015 році повернулась до строкової служби.
Чому строкова служба взагалі важлива? Строкова служба – це можливість підготувати нових солдатів і нових військовослужбовців, з яких потім і з’являються контрактники-професіонали. Я думаю, що на жаль, ми бачимо, що значення строкової служби розробники указу просто не розуміють.
Скасування строкової служби – в цьому Володимир Зеленський повторює Віктора Януковича, який, хочу нагадати, в 2013 році на день української армії 14 жовтня видав указ про останній призов та перехід на формування армії на контрактних засадах. Цитую Януковича. “Більше призову не буде. В указі все розписано. І підуть в цьому році останні. Більше не будемо призивати”, – сказав Янукович за 4 місяці до захоплення Криму. – Сьогодні у нас таке озброєння, такі військові технології, де потрібен дуже високий професійний рівень. Техніка дуже складна. Армія має бути професійна”.
І, на жаль, ми бачимо, що слова Януковича до обороноздатності, підвищення оборонних спроможностей України ніякого ставлення, відношення не мали. Янукович, як ми бачимо, проводив політику роззброєння армії, ліквідація строкової служби супроводжувалася ліквідацією військкоматів, майже повним скороченням і розвалом взагалі мобілізаційної системи й підготовки резервів. Кому це було вигідно? Як ми бачимо, це було вигідно не Україні і виконувалося не в українських інтересах.
Зараз скасування строкової служби, на мій погляд, це не намагання щось реформувати. Це від нерозуміння проблеми, бажання просто заплющити очі і цю проблему ліквідувати в принципі. Тому я вважаю, що це дуже велика помилка. Не треба було таке робити президенту. Тому що, на жаль, треба було хоча б викласти доктрину, а яким чином збираються тоді набирати цих контрактників, а як вони там буду з’являтися в армії.
Зі свого боку хочу сказати, що, на мій погляд, строкова служба потрібна. Але вона, звичайно, потребує, як і все інше в армії, реформування. Потрібно людям давати іншу модель строкової служби. Вона не потрібна на 1,5 роки. Це має бути модель, де приходить молода людина, отримує інтенсивну підготовку, отримує виховання.
Тому нам треба навпаки робити строкову службу привабливою, яка б працювала з самореалізацією людини, а не була просто витраченим часом життя. Ось в цьому проблема. Так от, замість того, щоб реформувати строкову службу і робити її першою ланкою, першою сходинкою професійної кар’єри в армії, вирішили цю першу сходинку взагалі прибрати.
Я впевнений на 100%, що строкова служба після цього указу Зеленського вже при наступній владі буде знов поновлена. Бо це насправді логіка розвитку часу.
І в багатьох країнах вона існує. Наприклад, Туреччина, з якою ми спілкуємось, дивимося, наприклад. У неї є строкова служба нормальна. В Литві навіть є, в інших країнах теж є. Для нас шлях відмови від призову абсолютно не придатний.
На жаль, це от такий популістичний крок виключно під вибори, щоб можна було сказати: я провів реформу, я реформував. Цю пропозицію про скасування строкової служби і про збільшення армії до 100 тисяч і 20 нових бригад писали, я впевнений, не військові. Це написали політики, піарники, причому не виходячи з одного кабінету на Банковій.
Далі про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. На що тут треба звернути увагу? Перше. Що це відбудеться не в цьому році. І не з 1 січня 2023-го року. Це відбудеться протягом 2023-го року. Тобто, можливо, навіть в його кінці. Це відбудеться не зараз, а протягом року, коли мають відбудитися парламентські вибори, і ось якось протягом цього року влада обіцяє різко підвищити заробітну плату. Подивимось: дата точно не визначена. Це може бути останній день 23 року. Але в будь-якому разі цього треба чекати, як мінімум, роки півтори.
Зараз же військовим, які в цьому році несуть службу, на жаль, ніяких підвищень цей указ не передбачає.
Далі. Зеленський пообіцяв “розробку концепцію житлового забезпечення військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей”.
Оскільки це проєкт концепції, жодних термінів реалізації в ньому нема, ми не знаємо, коли цей проєкт концепції насправді відбудеться і що з нього буде. Тому обговорювати це нема сенсу. Спочатку побачимо проєкт концепції, потім закон, і потім щось можна буде про це говорити. Зараз це просто якісь слова, гарні слова, які хтось дописав в указ для того, щоб, мабуть, всі, не розуміючи змісту цих слів, сподівалися на якісь швидкі зміни.
Судячи з указу, в цьому році ніякого житла не буде, так само як і забезпечення, нічого додатково вирішуватися не буде. Все буде в тому ж режимі. Тому у нас залишається в залишку, що десь в наступному році почнеться – почнеться десь підвищення заробітної плати, але тільки для однієї категорії, у тих, в яких довготермінові контракти.
В чому проблема? А що таке довготерміновий контракт? В указі не сказано, який це контракт. Зараз контракт – 3 роки у солдатів і 5 років у офіцерів. А що таке довготерміновий, чим він відрізняється, скільки треба для такого контракту відслужити? Достатньо сумнівна виходить штука. Тобто, будуть люди деякий час в армії, у яких не такі довгі контракти, у них одна зарплата, потім збільшена. Можливо, це логіка прийнятна. Але, знов-таки, параметри ми зараз обговорювати не можемо.
Це буде за гроші в 2023-му році, якщо до кінця року це буде реалізовано, то це буде підвищення до рівня десь приблизно 19-20 тисяч гривень. Будемо вважати, що окей, відбулось. Але в чому проблема?
Чи тільки грошима вимірюється бажання людей укладати довготермінові контракти? Потрібна зброя, потрібні умови для цієї війни. А насамперед потрібно лідерство. А для того, щоб було лідерство, потрібно просування на всі посади на всіх ланках командирів, які можуть вести за собою колектив, які є для нього взірцем. І цим командирам потрібні теж ефективні умови проходження кар’єри. Щоб це не було боротьби проти всіх, щоб теж у них були стимули для зростання. І, головне, щоб в армію йшли не ті, кому треба три мінімальних заробітних плати, не ті, кому треба 20 тисяч гривень. А ті, хто дійсно розуміє, що армія – це еліта, це найкращі.
Останній пункт указу президента – це забезпечити під час реалізації військової кадрової політики впровадження прозорої системи кар’єрного росту військовослужбовців, побудованої на рейтинговій оцінці. Це теж дуже цікаве питання. Чесно кажучи, я навіть не знаю. Я знаю, що рейтингові оцінки, їх запроваджують для визначання кар’єри в окремих комерційних компаніях, там, де є можливість в якомусь колективі давати оцінки, тому що всі працюють в якійсь одній системі, в одній бухгалтерії, і є якісь норми відпрацювання. Чесно кажучи, я не чув, щоб була хоча б одна армія, в якій би просування офіцерів робилося за принципом оцінок.
А які оцінки можуть бути? Яку оцінку можна виставити за, наприклад, вогньове ураження, за нанесення втрат противнику, як це впливає взагалі? Тобто все це, ці рейтингові оцінки, всього цього нема, воно не описано. Це зараз таке новітнє якесь ноу-хау, нове від президента, яке, окрім посмішки, нічого не може викликати. Що це за рейтингові оцінки? Навіщо вони в армії? В армії не міряють рейтингами. В армії має бути лідерство. В армії має бути виконання бойових завдань, боєздатність підрозділів, а не рейтингові оцінки.
Що таке рейтингова оцінка? Я одразу собі бачу: нове управління рейтингових оцінок в департаменті кадрів Міністерства оборони, яке буде займатися рейтингами. Там будуть сидіти дуже поважні генерали, полковники, офіцери всіх ланок і їздити з комісіями по всіх військових частинах, виставляти їм рейтинг. Це зведеться до цього.
Армія має воювати. Вона має бути спрямована на знищення ворога. Взагалі це все з реформою армії не пов’язане ніяк. На жаль, сказати, що указ оборонного планування, не можна. Це політичний документ для того, щоб президент Зеленський йшов на вибори, піднімав зараз свій рейтинг розмовами про армію, а потім на виборах казав: ви бачите, я ж казав, що армію треба збільшувати, значить, я її реформую. Багато людей, просто вони не розуміють, що обороноспроможність не залежить від чисельності.
Але я думаю, коли почнеться створення нових бригад, а ми про це тепер нагадувати постійно, коли ж цей процес почнеться, то люди швидко розберуться і зможуть зрозуміти, що це насправді показуха, яка до оборонного планування ніякого відношення немає.
Джерело: censor.net